Урок 11 клас. Б.Брехт

Тема. Галілео Галілей: великий астроном чи підлабузник церкви?

«Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика. Драма Бертольда Брехта «Життя Галілея». Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати навички виділення головних епізодів та деталей, визначати ознаки епічного театру у драмі, висловлювання своєї думки про прочитане та обґрунтування її; виховувати прагнення до пізнання, до розширення свого кругозору, виховувати почуття відповідальності, активної громадянської позиції.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, плакат зоряне небо, набір питань у вигляді  планет.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Робота з епіграфом.

 «Культуру буде врятовано тоді, коли будуть врятовані люди!»

Б.Брехт

Б.Брехт – непересічна особистість, на долю якого випали нелегкі випробування і гоніння. Неодноразово спостерігаючи за соціальною несправедливістю, обманом влади, він гострою сатирою намагався встановити справедливість. Сьогодні  на уроці ми розглянемо драму «Життя Галілео». Саме в процесі написання цього твору, Брехт замислився наскільки корисними будуть для суспільства винаходи і, як вони можуть стерти з лиця землі тисячі людей, якщо до справи береться жорстокий розум.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розповіді учнів про цікаві факти з життя і творчості Б. Брехта.

Коли в Аугсбурзькій гімназії для написання твору запропонували вислів Горація «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину», гімназист Бер­тольд Брехт написав: «Вислів, що вмерти за Батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати так само, як тенденційну пропаган­ду. Прощатися із життям завжди важко, у ліжку так само, як і на полі бою, і особливо молодим людям у розквіті сил. Тільки пустого­лові дурні можуть зайти у своєму марнослів’ї так далеко, щоб гово­рити про легкий стрибок крізь темні ворота». За це юнака ледь не виключили з гімназії.

 Брехт тричі звертається до сюжету про Галілео Галілея, створюючи в решті решт драму „Життя Галілея”, що зрозумів просту істину: ті, хто вважає себе елітою або є насправді уособленням еліти народу несуть найвищу відповідальність за долю людства і долю Землі. Розповідаючи про його наступне ренегатство (через побоювання за власне життя Галілей відмовився від свого відкриття) Бертольд Брехт заявив про безумовну відповідальність вченого за подальшу долю зробленого наукового відкриття. Така теза стала особливо значущою у ХХ столітті: конфлікт Галілео Галілея з оточуючим його суспільством набув особливо яскравого освітлення завдяки вибуху атомної бомби над Хіросімою і Нагасакі.

Редакції п’єси «Життя Галілея».

Перша редакція (1938-1939) підсилює позитивне начало в образі Галілея: від­мовляючись від свого вчення, Галілей не зрікається його, а лише відступає під тиском обставин заради наступу в майбутньому. Таке трактування натяк борцям-антифашистам на необхідність боротьби з фашизмом.

Другу (1945-1946) Брехт написав у СІЛА. Не романтизує головного героя. Галілей життєлюб, для якого кварта свіжого молока значить не менше, ніж наукова істина. Це й приводить уче­ного до зради науці. Така зміна в трактуванні постаті Галілея була викликана випробуванням атомної бомби в Хіросімі та Нагасакі проблема відпо­відальності вчених за використання їхніх винаходів.

Третя редакція відбулась в 1956 р. вже після смерті драматурга. Наприкінці життя письменник розуміє, що науковий прогрес може набути загроз­ливої для людської цивілізації форми, і ще більше загострює проблему наукової та громадянської неспроможності Галілея. Він вилучає сцени «Чума» та «Андреа провозить через кордон рукопис Галілея», які свідчили про те, що вчений зацікавлений у кінцевій перемозі наукової істини. Таким чином відбулася повна зміна ідей­ної спрямованості твору. Змінився світ — змінився і герой Брехта.

2. Виступ учнів-істориків про Галілео Галілея.

3. Порівняння ознак «епічного театру» Б. Брехта із традиційним драматичним

                                                                                                                                                            

Драматична форма театру	Епічна форма театру
Дія	Розповідь
Залучає глядача до сценічної дії і розтрачає його активність	Робить глядача спостерігачем, але пробуджує його активність
Дає глядачеві змогу виявляти по­чуття	Примушує глядача приймати рішення
Переживання	Світогляд
Глядач співпереживає	Глядач вивчає
Гіпноз	Аргументація
Сприймання консервується	Сприймання переходить у пізнання

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Кожного дня перед Галілео Галілеєм відкривався краєвид нічного неба. І поки для всіх це була небесна твердь, для науковця – лишень загадка, яку він от-от розгадає. Ми з вами поринемо у вир сюжету і проблематики драми і , озброєнні знаннями, спробуємо дати відповідь на головне питання «Чи несе відповідальність науковець за свої відкриття?»

2. Мозковий штурм.

Кожен з вас отримує зірку, планету з запитанням, на яке ви маєте дати відповідь, чи цитатою, яку потрібно прокоментувати. Опрацьовані відповіді перевішуємо на зоряне небо – чим більше планеті зірок, тим менше загадок і запитань.

«...Старі часи минули і настав новий час. Ось уже сто років, як людство ніби все жде чогось»;	«Мислити — це одна з найбільших насолод людського роду»;	«Сума кутів трикутників не може бути змінена на догоду курії»;	«...Ті, що вирощують хліб, збагнуть: ніщо не рухається, коли його не рухати
«Сьогодні десяте січня шістсот десятого року. Сьогодні людство заносить у літописи: небо скасоване»;	Що найбільше запам’яталося, чому?	А як ставиться автор до зречення героя від свого вчення?	Чому церква переслідувала Галілея?
У чому суть відкриття Галілея?	«Галілео Галілей» епічна драма? Обґрунтуйте.	У чому його суперечливість образу Галілео Галілея?	«Життя Галілея» — трагедія чи оптимістична п'є­са?
Чи потрібна людям правда, якщо вона по­збавляє їх світлої ідеї?	Галілей: великий учений чи звичайна слаб­ка людина?	«Хто не знає істини, той просто неук. Але хто знає, а називає її брехнею, той — злочи­нець». Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?	Чому «Життя Галілея» — це драма ідей?
Що      побачив Галілей у телескоп, після чого сказав, що «небо скасоване» у такому вигляді, як його уявляли: сферичне скле­піння, небесна твердь?	Чому Сагредо, друг Галілея, з глибоким розпачем вигукує: «Не­щасна та година, коли людина відкриває істину!»?	Як Галілей збирався довести Консиліуму, що він за допомогою дослідів довів правоту Коперника?	Чого чекали учні від свого учителя, коли того викликали на суд інквізиції?
Що підштовхнуло Галілея до зради?	Яку книгу написав Галілей під інквізиторським наглядом?	Чому в ученого різко зіпсувався зір?	Чому Галілей не подав руку своєму учневі, який приїхав його відвідати?
Хто перевіз рукопис Галілея через кордон?	Якою була б клятва вчених-природознавців, згідно з думками Галілея, коли б він вистояв?	Доведіть, що сюжет п'єси розгортається у добу Відродження.	У чому виявляється демократизм Галілея?
Чи задоволений собою вчений?	Як змінився Галілей? А чи змінився?	А що ви знаєте про реального Галілея?	Що ж ріднить Брехта і Галілея?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Робота над проблемним питанням

«Чи несе відповідальність вчений  за свої відкриття?»

2. Ознаки епічного театру у драмі.

VІ. Домашнє завдання

Охарактеризувати за принципом кіл Вена образ Галілео і його учня Андреа.

VІІ. Підсумки уроку

1. Виставлення оцінок.

2. Вправа «Сніжка»

учні навмання перекидають один одному сніжку і відповідають на питання

- драма «Життя Галілея» видалася мені…

Урок 11 клас. Камю

Тема. Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу

Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії; абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума»

Мета: допомогти учням зрозуміти тематику й проблематику, розкрити екзистенціальний зміст роману, на основі роботи з  сюжетом роману; розширити знання з теорії літератури;  розвивати вміння учнів виділяти елементи твору, головне й деталі; формувати уміння зв’язного мовлення, аргументації своєю точки зору; виховувати гуманізм, відповідальність за  свій вибір.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, пазли.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Відчувши наскільки важливою є згуртована боротьба проти окупантів, приголомшений жорстокістю людини по відношенню до інших людей, яка виникла під час Другої світової війни, А.Камю пише роман-притчу, роман-міф «Чума». Епіграфом до уроку взято слова з роману – один із героїв роману А.Камю «Чума», Рамбер, говорить: «Ця історія стосується однаково нас усіх». Чому ж А. Камю вважає, що ця історія стосується кожного і чи можна вважати проблеми, підняті у романі, актуальними і сьогодні спробуємо з’ясувати на уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

1. Що означає вислів «коричнева чума»?

2. До якого напрямку відносять творчість А.Камю?

3. Зазначте учасником яких гуртків, рухів був письменник?

4. Продовжте думку А.Камю: «Ми живемо у світі, де треба вибирати, чи стати _________, чи __________?Поясніть ці слова.

5. Напишіть, які ви знаєте твори А.Камю присвячені темі війни?

6. Яку письменник отримав нагороду за свою творчість?

7. Який роман так і не судилося завершити письменнику, і чому?

8. Чому у романі «Чума» вказано дату 194.. рік?

9. Образ чуми – це..?

10. Роман написано у формі?

11. Від чийого імені ведеться розповідь?

12. Поясніть думку: «Саме вільний вибір – створює особистість. Існувати – означає вибирати себе».

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Робота над епіграфом до уроку.

 Журналіст Раймон Рамбер, який не являється жителем міста Оран, змушений залишитись у містечку під час чуми. Внутрішня боротьба героя виливається у результаті у такий висновок: «Ця історія стосується однаково нас усіх». Як ви розумієте ці слова? Чому вони взяті епіграфом до уроку? (Чим більше людська ненависть, тим сильнішою стає Чума.)

2. Повідомлення про задум, філософську ідею роману «Чума»

Пояснюючи свій задум роману «Чума», А. Камю писав: «В образі чуми я хочу створити атмосферу задухи, у якій ми всі перебували, атмосферу загрози й вигнання, у якій ми жили. Водночас я надаю йому ширшого значення в бутті загалом». Уявімо 1947 рік. Тільки-но закінчилася Друга світова війна, але спогади про неї ще надто живі, спогади про «коричневу чуму» — фашизм. Але чому тоді не було просто написати роман про війну, про її жертви? Навіщо така алегорія? Роман Камю навіть глибший, ніж роман про «коричневу чуму». Чума — це не тільки жорстокість. Чума — це бездуховність, це безглуздість, це сліпий фанатизм. Та найстрашніше те, що Чума заразна. Будь-яка людина, що торкається її, відчуває її дихання, просто наближається до неїі ризикує заразитися. Але ж «Чума» — перш за все книга про тих, хто чинить опір, а не про тих, хто здався.

3. Робота над схемою.

4. Розподілення сюжету на основні частини .

Експозиція твору - хроніка тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалів тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапив у сумні квартали, випалені сонцем.

Зав'язка - суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не бажали глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справу з чумою.

Розвиток дії - створення санітарних дружин, спроби Рамбера втекти з Орана, досягнення чумою своєї вищої точки.

Кульмінація - винахід вакцини і врятування перших хворих.

Розв'язка - зняття санітарних кордонів, прихід до Орана першого потягу, смерть дружини лікаря, Ріє біля помираючого Тарру.

Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знову повернеться   

5. Робота в групах.

Ви отримаєте пазли, склавши які, зможете побачити обкладинки роману «Чума». За кожною частинкою пазлу криються питання відносно сюжету, тематики та проблематики твору.

Питання:

1. А. Камю пише: “Вони вважали себе вільними, але ніхто не буде вільним, поки існує лихо.” Як ви розумієте ці слова? Чи можете ви з ними погодитись?

2. Як змінюється поведінка, настрої мешканців міста протягом роману?( під впливом екстремальних обставин люди почали об’єднуватись, відчувати прекрасні почуття, радіти кожному прожитому дню, жити сьогоднішнім, а не майбутнім).

3. На думку журналіста Рамбера: “Соромно бути щасливим самому одному”. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Чому? Аргументуйте свою відповідь.

4. Невже, дійсно, людині, щоб осягнути справжні цінності життя, необхідно потрапити у якісь надзвичайні обставини (війна, стихійне лихо тощо)?  Проведіть паралель із сучасністю. (екстремальні ситуації значно впливають на світогляд людини, у якої під впливом певних обставин штучне відкидається і залишаються вічні людські цінності).

5.   Чи згодні ви з думкою Коттара, що: “Єдиний спосіб об`єднати людей - це наслати на них чуму”? (Ні, адже у світі відбувається стільки насильства, війн, обману, що люди просто незадумовуючись над своїми вчинками, знищать самі себе, тим паче, якщо між людьми пануватиме ворожнеча).

6. Поясніть, чому герой, від особи якого ведеться розповідь у “Чумі” уникає вживати займенника “Я”. Як саме герой визначає жанр і мету твору? ( роман-хроніка/Лікар намагається зцілити тіло, проте розуміє: коли хвора душа, тіло не вилікувати.)

7. Поясніть, у якому значенні вживаються слово “зачумлений” в романі (частина IV, розмова Ріє і Тарру).

8. Який підтекст сюжету про боротьбу із чумою?( алегоричне зображення французького руху Опору, боротьби з «коричневою чумою».)

9. Які герої з’являються на сторінках роману «Чума». Чому саме таких героїв обирає А.Камю?( Усіх цих героїв, різних за своїм світоглядом та життєвим досвідом, поєднує переконання у тому, що пошесть є «справою кожного».

10. Які події впливали на формування поглядів? ( смерть близьких, чи добре знайомих людей, ізоляція, спільний ворог.Ідея морального вибору є, власне стрижнем кожного з персонажів «Чуми». Тому вони змальовані дещо схематично, як своєрідні ілюстрації різних «відповідей» на духовні питання, що постають перед людиною у «межовій ситуації». Автора цікавить насамперед не так психологія чи біографія його героїв, як їхнє екзистенцій не кредо.)

11. Як реагують мешканці на появу конаючих щурів? (Конаючі щури стануть вісниками-символами стихії під на­звою "чума". Поступово вона поширюється містом, сіючи пані­ку. Настає час визнання чуми, визнання світу як абсурдного і безглуздого.)

 12. Що почувають жителі Орану, опинившись в ізоляції?( Городяни перетворюються на самотніх в'язнів, для яких діяльність, комерція втратили зміст, але вони намагалися заповнити порожнечу грою: влаштовували "паради" молодиків і дівчат, які демонстрували себе і своє вбрання, сиділи в ресто­ранах, відвідували кінотеатри. Дехто намагався «даватись від чуми в світі мрій, уяви. Зв'язки, що існували між людьми, зруй­нувалися. Люди перестали чути одне одного–настала цілко­вита глухота. Слова перетворились на неживі, втратили, сенс, "ніхто не володів мовою, що йшла від щирого серця". У спілку­ванні з'явився якийсь телеграфний стиль, скорочені вислови. А чума поширювалась в місті, роз'єднуючи мешканців, які зану­рювались у цілковиту темряву. Вони відчували свою самотність і водночас об'єднувалися у своїй покорі чумі, втрачали пам'ять і надію, жили миттєвостями, були байдужими до інших і до себе./Більшість людей зрозуміла, що не можна стояти осторонь загальнолюдських проблем, слід активно протистояти чумі (фашизму), боротися з нею, щоб вона не стала основою існування для людей, а нормальне життя не перетворилося на абсурд, хаос. А. Камю визнавав право кожної людини по-своєму сприймати оточення, ситуацію, яка склалася, але не визнавав байдужості й нігілізму. Кожний із героїв роману має свої погляди на події, але практично всі герої ведуть спільну боротьбу проти чуми.)

13. Які явища Другої світової війни нагадують події в Орані?(концтабори, розстріли, смерть героїв, коли недугу майже побороли,)

14. Які питання ставить перед героями образ чуми?( а) що таке життя;б) що значить зберегти гідність перед наступом стихії зла;в) що значить людське щастя;г) що значить релігія)

15. Яке значення має роман А. Камю для розвитку світової літератури, світо­вого прогресу загалом? (У романі викладена давня й вічно нова «трагічнамудрість»: потрібно мати добру волю, щоб і в безнадійній ситуації, усупер­еч розуму, не зломитися під натиском лиха і не тільки вистояти, а й під­тримати в біді своїх близьких і далеких людей-братів.  «Чума» —роман-попередження, роман-пересторога і це також робить його явищем загальнолюдським і надчасовим.)

16. Чому автор говорить про світ як такий, у якому «Бог помер»? («Бог помер», так проголошує Ніцше, хоч насправді, за словами німецького філософа, ніхто «не вбивав Бога», а «знайшли його мертвим у душі своєї епохи». Світ перетворився на жах, події лякають людей. Складається думка, що,  дійсно, Бог забув про людство, або втомився від чвар та образ).

17. Чому для передачі суті фашизму Камю вибрав саме чуму? (Чума – це не просто хвороба, яка, якщо її не вилікувати, заражає велику кількість людей і зачумлює світ. Так само і фашизм, нищить все на своєму шляху).

18. Як змінюється поведінка, настрої мешканців міста протягом роману? (Епідемія загострила у людей почуття об`єктивності та справедливості.)

7. Робота із словником літературних термінів

Абсурд — безглуздя, нісенітниця (одне з основних понять екзістенціалізму).

Стоїцизм — мужнє долання життєвих труднощів, страху, страждань.

Притча – твір із чітко вираженою мораллю. З конкретною повчальною ідеєю. Фабула у притчі є розгорнутою алегорією. Багато притч містять біблійні книги, давньоруські збірники. Чудові притчі складав український письменник і філософ Григорій Сковорода. Нового змісту притча набула в сучасній літературі Європи (“Пасажири поїзда” Франца Кафки, “Володар мух” Вільяма Голдінга).

Екзистенціалізм (від лат. “існування”)- течія модернізму в літературі. Виникла перед ІІ світовою війною. Характерні риси- суб`єктивізм, індивідуалізм, песимізм, етичне заперечення будь-якого насильства. Представники екзистенціалізму- Ж.П.Сартр, С. де Бовуар, А.Камю.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Проблемні питання:

·         Як ви розумієте вислів “погранична ситуація”?

 (ситуація кризи, вияскравлює абсурдність життя й ставить людину перед моральним вибором; ситуація кризи: у процесі ламання старих цінностей людина переглядає свої колишні відносини зі світом, в ній народжуються нові якості)

·         Що об’єднує вислови двох героїв роману?

«Мені достоту відомо… що кожен носить її, чуму, в собі, бо не існує такої людини в світі, так-так, не існує, якої б вона не торкнулася».(Тарру)

«мікроб чуми ніколи не гине, ніколи не зникає, він може десятиріччями спати в закрутках меблів або в купі білизни, він чекає на свій час у спальні, у льосі, у чемодані…» (Ріє)

Висновок:

“Людина мусить залишатися вірною людському в собі; повинна протистояти злу навіть у тому випадку, коли немає ніякої перспективи і ніякої надії.”

А. Камю.

VI. Домашнє завдання

Дайте цитатну назву кожній частині роману.

Створити паспорт героїв (по групах учнів)

VII. Підсумки уроку. Оцінювання

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

«Тягніться до божестенного світла, шукайте його», - закликає А. Камю. Чи вважаєте ви за необхідне тягнутися до світла і чому.

Продовжте речення:

- Важливо тягнутися до світла, тому що…