Урок 11 клас. Б.Брехт

Тема. Галілео Галілей: великий астроном чи підлабузник церкви?

«Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика. Драма Бертольда Брехта «Життя Галілея». Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати навички виділення головних епізодів та деталей, визначати ознаки епічного театру у драмі, висловлювання своєї думки про прочитане та обґрунтування її; виховувати прагнення до пізнання, до розширення свого кругозору, виховувати почуття відповідальності, активної громадянської позиції.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, плакат зоряне небо, набір питань у вигляді  планет.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Робота з епіграфом.

 «Культуру буде врятовано тоді, коли будуть врятовані люди!»

Б.Брехт

Б.Брехт – непересічна особистість, на долю якого випали нелегкі випробування і гоніння. Неодноразово спостерігаючи за соціальною несправедливістю, обманом влади, він гострою сатирою намагався встановити справедливість. Сьогодні  на уроці ми розглянемо драму «Життя Галілео». Саме в процесі написання цього твору, Брехт замислився наскільки корисними будуть для суспільства винаходи і, як вони можуть стерти з лиця землі тисячі людей, якщо до справи береться жорстокий розум.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розповіді учнів про цікаві факти з життя і творчості Б. Брехта.

Коли в Аугсбурзькій гімназії для написання твору запропонували вислів Горація «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину», гімназист Бер­тольд Брехт написав: «Вислів, що вмерти за Батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати так само, як тенденційну пропаган­ду. Прощатися із життям завжди важко, у ліжку так само, як і на полі бою, і особливо молодим людям у розквіті сил. Тільки пустого­лові дурні можуть зайти у своєму марнослів’ї так далеко, щоб гово­рити про легкий стрибок крізь темні ворота». За це юнака ледь не виключили з гімназії.

 Брехт тричі звертається до сюжету про Галілео Галілея, створюючи в решті решт драму „Життя Галілея”, що зрозумів просту істину: ті, хто вважає себе елітою або є насправді уособленням еліти народу несуть найвищу відповідальність за долю людства і долю Землі. Розповідаючи про його наступне ренегатство (через побоювання за власне життя Галілей відмовився від свого відкриття) Бертольд Брехт заявив про безумовну відповідальність вченого за подальшу долю зробленого наукового відкриття. Така теза стала особливо значущою у ХХ столітті: конфлікт Галілео Галілея з оточуючим його суспільством набув особливо яскравого освітлення завдяки вибуху атомної бомби над Хіросімою і Нагасакі.

Редакції п’єси «Життя Галілея».

Перша редакція (1938-1939) підсилює позитивне начало в образі Галілея: від­мовляючись від свого вчення, Галілей не зрікається його, а лише відступає під тиском обставин заради наступу в майбутньому. Таке трактування натяк борцям-антифашистам на необхідність боротьби з фашизмом.

Другу (1945-1946) Брехт написав у СІЛА. Не романтизує головного героя. Галілей життєлюб, для якого кварта свіжого молока значить не менше, ніж наукова істина. Це й приводить уче­ного до зради науці. Така зміна в трактуванні постаті Галілея була викликана випробуванням атомної бомби в Хіросімі та Нагасакі проблема відпо­відальності вчених за використання їхніх винаходів.

Третя редакція відбулась в 1956 р. вже після смерті драматурга. Наприкінці життя письменник розуміє, що науковий прогрес може набути загроз­ливої для людської цивілізації форми, і ще більше загострює проблему наукової та громадянської неспроможності Галілея. Він вилучає сцени «Чума» та «Андреа провозить через кордон рукопис Галілея», які свідчили про те, що вчений зацікавлений у кінцевій перемозі наукової істини. Таким чином відбулася повна зміна ідей­ної спрямованості твору. Змінився світ — змінився і герой Брехта.

2. Виступ учнів-істориків про Галілео Галілея.

3. Порівняння ознак «епічного театру» Б. Брехта із традиційним драматичним

                                                                                                                                                            

Драматична форма театру	Епічна форма театру
Дія	Розповідь
Залучає глядача до сценічної дії і розтрачає його активність	Робить глядача спостерігачем, але пробуджує його активність
Дає глядачеві змогу виявляти по­чуття	Примушує глядача приймати рішення
Переживання	Світогляд
Глядач співпереживає	Глядач вивчає
Гіпноз	Аргументація
Сприймання консервується	Сприймання переходить у пізнання

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Кожного дня перед Галілео Галілеєм відкривався краєвид нічного неба. І поки для всіх це була небесна твердь, для науковця – лишень загадка, яку він от-от розгадає. Ми з вами поринемо у вир сюжету і проблематики драми і , озброєнні знаннями, спробуємо дати відповідь на головне питання «Чи несе відповідальність науковець за свої відкриття?»

2. Мозковий штурм.

Кожен з вас отримує зірку, планету з запитанням, на яке ви маєте дати відповідь, чи цитатою, яку потрібно прокоментувати. Опрацьовані відповіді перевішуємо на зоряне небо – чим більше планеті зірок, тим менше загадок і запитань.

«...Старі часи минули і настав новий час. Ось уже сто років, як людство ніби все жде чогось»;	«Мислити — це одна з найбільших насолод людського роду»;	«Сума кутів трикутників не може бути змінена на догоду курії»;	«...Ті, що вирощують хліб, збагнуть: ніщо не рухається, коли його не рухати
«Сьогодні десяте січня шістсот десятого року. Сьогодні людство заносить у літописи: небо скасоване»;	Що найбільше запам’яталося, чому?	А як ставиться автор до зречення героя від свого вчення?	Чому церква переслідувала Галілея?
У чому суть відкриття Галілея?	«Галілео Галілей» епічна драма? Обґрунтуйте.	У чому його суперечливість образу Галілео Галілея?	«Життя Галілея» — трагедія чи оптимістична п'є­са?
Чи потрібна людям правда, якщо вона по­збавляє їх світлої ідеї?	Галілей: великий учений чи звичайна слаб­ка людина?	«Хто не знає істини, той просто неук. Але хто знає, а називає її брехнею, той — злочи­нець». Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?	Чому «Життя Галілея» — це драма ідей?
Що      побачив Галілей у телескоп, після чого сказав, що «небо скасоване» у такому вигляді, як його уявляли: сферичне скле­піння, небесна твердь?	Чому Сагредо, друг Галілея, з глибоким розпачем вигукує: «Не­щасна та година, коли людина відкриває істину!»?	Як Галілей збирався довести Консиліуму, що він за допомогою дослідів довів правоту Коперника?	Чого чекали учні від свого учителя, коли того викликали на суд інквізиції?
Що підштовхнуло Галілея до зради?	Яку книгу написав Галілей під інквізиторським наглядом?	Чому в ученого різко зіпсувався зір?	Чому Галілей не подав руку своєму учневі, який приїхав його відвідати?
Хто перевіз рукопис Галілея через кордон?	Якою була б клятва вчених-природознавців, згідно з думками Галілея, коли б він вистояв?	Доведіть, що сюжет п'єси розгортається у добу Відродження.	У чому виявляється демократизм Галілея?
Чи задоволений собою вчений?	Як змінився Галілей? А чи змінився?	А що ви знаєте про реального Галілея?	Що ж ріднить Брехта і Галілея?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Робота над проблемним питанням

«Чи несе відповідальність вчений  за свої відкриття?»

2. Ознаки епічного театру у драмі.

VІ. Домашнє завдання

Охарактеризувати за принципом кіл Вена образ Галілео і його учня Андреа.

VІІ. Підсумки уроку

1. Виставлення оцінок.

2. Вправа «Сніжка»

учні навмання перекидають один одному сніжку і відповідають на питання

- драма «Життя Галілея» видалася мені…